Герої УПА не вмирають!

UPA
7 листопада минула 70-та річниця масштабної бойової операції між повстанцями УПА та московськими окупантами.

     Окремі підрозділи повстанців після Гурбинської битви передислокувалися із Антонівець, Гурбів та Верхова, що біля Дерманя на Рівненщині, на терени Шумщини. Перед боєм вони тимчасово базувалися біля хутора Котячин, який розташований між колишнім с.Котлярівка та с.Одерадівка.
Згодом бойова операція поширилася і на терени урочища Шупіньки. Це у басейні лівої, однойменної притоки річки Вілії. За свідченням учасників та очевидців, у цій битві загинуло 127 повстанців. За переказами, вірогідно, ще більшу кількість осіб поранено.
Наявна битва, у певній мірі, асоціюється із Гурбинською, яка відбувалася 22-25 квітня 1944р. Якщо Гурбинська битва частково була пов’язана із весняним призовом молоді до лав радянської армії, то битва в урочищі Шупіньки мала стосунки до осіннього призову місцевої молоді. Після відступу німецько-фашистського фронту здійснювались масовані каральні наступи загонів НКВС, які чинили репресії щодо мирного населення та повстанців. Дуже часто енкаведисти переодягалися в повстанську уніформу і здійснювали жахливі розправи над нашими краянами. Усі ці криваві репресії приписували бандерівцям. Про це ми можемо довідатись у книгах: А.Бобюк «В Шумських лісах», М.Скорупський «Туди, де бій за волю», В.Станіславів «Ліс приймає повстанців», В.Пукач та І.Олещук «За свободу і соборність УПА» та ін.
У липні 1944р. було створено Українську Головну Визвольну Раду як революційний осередок національно-визвольної боротьби, якому підпорядковувалась УПА. Після цього тактика і стратегія боротьби повстанців кардинально змінилися. Підрозділи УПА змушені були часто змінювати місця дислокації.
7 листопада щорічно відзначалась, як найбільше радянське державне свято Жовтневої революції. Повстанці готувались до наступальної операції. Але серед них виявився зрадник, який завчасно повідомив енкаведистів. Одночасно із Шумська, В.Дедеркал, Кременця та Почаєва з’явилися на вантажівках численні загони НКВС. Повстанці зі всіх боків були оточені і не сподівалися такого масованого наступу ворога. Молодий командир ВО УПА «Південь» Ярослав Зілинський на псевдо «Бистрий», у екстремальних умовах не зумів організувати належної оборони, серед повстанців виникла паніка. Серед них було чимало беззбройних новобранців, котрих напередодні перехопили повстанці. Є відомості, що загиблі у цій битві захоронені у трьох братніх могилах на теренах колишнього с.Котлярівка на Бореччині, та на хуторі Котячин біля с.Одерадівка. До слова, с.Котлярівка після цього бою було знищене, як і Антонівці.
У «Книзі пам’яті і слави Волині» заното вані наші краяни-повстанці, котрі полягли у цій нерівній битві. Серед них: Ф.Г.Шергей, М.І.Липка із Кордишева, С.Поліщук та М.Шафарук із с.Мирове, В.М.Рудюк із с.Жолобки та багато інших наших краян.
Варто згадати нашого легендарного земляка Ананія Присяжнюка (псевдо «Гарасим»), уродженця с.Одерадівка. Він виконував обов’язки курінного, був наділений особливими повноваженнями у структурі служби безпеки, мав високі нагороди.
Загинув у с.Людвище 15 листопада 1948р. Вшанування пам’яті загиблого командира відбудеться 15.11.2014р., об 11.30, в с.Людвище. Організатор – ГО «Меморіал» ім.В.Стуса.

Петро Панасюк , директор Тилявського музею У.Самчука.
P.S. Якщо будь-хто із наших краян володіє інформацією про згадану битву в Шупіньках, просимо повідомити за тел.: 096-552-80-50 або: 2-01-71 Шумський краєзнавчий музей.

Герої УПА не вмирають! //Новини Шумщини. — 2014. — 14 лист.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *